Образотворче мистецтво


Поурочні плани для 5 класу




5 клас.


Урок №15-16. «Графіка як вид образотворчого мистецтва.
Книжкова графіка – особливий вид книжкового мистецтва.»
Мета:
навчальна: Систематизувати знання учнів про графіку як вид образотворчого мистецтва, види графіки, засоби виразності; ознайомити учнів зі складовими книги, історичними витоками створен­ня книг, головними засобами виразності в них, роботою художників-ілюстраторів;
розвивальна: розвивати вміння аналізувати складові книги, насолоджуватися книжковими ілюстраціями, аналізувати їх; активізувати творчу ініціативу учнів; фор­мувати естетичні почуття, смак, творчі здібності, розвиток інтересу до професії художника-ілюстратора;
виховна: виховувати дбайливе ставлення до книги, повагу до праці художників-ілюстраторів, охайність під час роботи.
Епіграф до уроку : «Творчість не приходить за якимось натхненням... Творчості треба навчати». (В. Сухомлинський)
Оснащення
Матеріали та інструменти:  для вчителя – презентація навчального матеріалу до уроку, комунікаційні технічні засоби;
для учнів - будь-які графічні матеріали (олівці, гелеві (кулькові) ручки, фломастери та ін.), гумки, гуашеві або акварельні фарби, пензлі, аркуші папе­ру, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.
Зоровий ряд: зразки книг із різним оформленням.
Практична робота: Колективна робота. Оформлення  книжки-віршів учнів нашого ліцею.
 Тип уроку: комбінований урок.
Хід уроку:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Сьогодні  вранці я взяла в руки одну з своїх улюблених книг, в якій - конверт з посланням вам – 5-Б класу, а в ньому - кросворд, я гадаю,  ви мені допоможете його розгадати?
1.Розгадування кросворда. (Слайд 1.)
1.Відбиток, виконаний за допомогою рельєфного зображення на деревині,     лінолеумі тощо. (Гравюра.) 
2.Зображення глибини простору на площині паперу. (Перспектива.)
3.Графічне оголошення про виставу, концерт тощо. (Афіша.)
4.Гравюра на металі. (Офорт.)
5.Графічний інструмент. (Олівець.)
6.Виріб промислової графіки — ярличок на якомусь товарі. (Етикетка.)
7.Нею можна стерти слід від олівця. (Гумка.)




г
р
а
в
ю
р
а


        
п
е
р
с
п
е
к
т
и
в
а


а
ф
і
ш
а



о
ф
о
р
т


о
л
і
в
е
ц
ь




е
т
и
к
е
т
к
а

г
у
м
к
а


















ІІІ . Повідомлення теми, мети, задач уроку.   (Слайд 2)
  Так, дійсно,  це один із найдавніших видів мистецтва, добре знайомий вам іще з дитинства, — графіка. Коли на аркуші з’являються перші лінії олівцем, це вже рисунок, і саме так починає народжуватися графіка.  (Слайд 3)
Художник, озброєний тільки простим олівцем, гумкою й аркушем ватману, може творити справжні чудеса! Графіка втілює не конкретний, реальний образ речі або явища, а створює щось подібне до реальності, перетворення, під час якого виникає коливання між реальним виглядом і знаком.
Графіку часто називають мистецтвом чорного і білого, бо отримати виразний малюнок можна навіть використовуючи тільки чорний колір.
Головними виражальними засобами графіки вважають …..                          (лінію, штрих, пляму, світлотінь, фактуру, контур)
Графіка (від грец. graphikos — «написаний») — це вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є рисунок, виконаний переважно на папері олівцем, пером, вуглем.
Лінія — це слід від руху точки на площині. Лінії можуть бути найрізноманітнішими за зображенням і довжиною. Чим менша точка, тим тоншою буде лінія. (Слайд 3)
Штрихи (нім. Strich — «риска, лінія») — це короткі лінії. Штрих використовують, щоб передати пляму і фактуру. (Слайд 4)
Лінії бувають прямі, хвилясті й комбіновані. Завдання лінії — визначення межі форми, об’єднання і пов’язування елементів зображення, взаємодія з площиною. Взаємодіючи з лінією, штрих виконує функцію передання форми і простору. У художній практиці лінія і штрих мають значні виражальні можливості. Нескінченну різноманітність цих графічних елементів можна виявити у творах різних епох. (Слайд 5,6,7,8,9)
Робота зі зразками ОТМ. (Слайд 10,11,12) Перегляд і обговорення репродукцій картин: Р. Хачатрян, «Портрет», картон, сепія, 1978 р.; П. Митурич, «Ялина», туш, пензель, 1948 р.; Рембрандт, «Пейзаж», перо, пензель, 1630 р.; Ю. Тишке- вич, «Весна», ліногравюра, 1970 р.; Л. Антимонов, «Купальська ніч у лісі», 1988 р.; О. Олєйнікова, «Зимовий пейзаж», ліногравюра, 1997 р.; В. Звонцов «Пухова зима», лавіс, суха голка, 1969 р.; В. Айвазян, «Дерева», офорт, 1953 р.; М. Чюрльоніс, «Яблуня», флуорофорт, 1905 р. ( Слайд 10)
Із творами графіки ми стикаємося в житті дуже часто і можемо назвати багато прикладів різних видів цього мистецтва: рисунки, гравюри, плакати, газетні та журнальні карикатури, реклама, упаковки різних товарів, етикетки, емблеми, афіші кіно і театру, дорожні знаки, марки. (слайд13)
До графіки належать рисунок і друковані художні твори (різноманітні види гравюри). Рисунок самостійного художнього значення набув із кінця XV — початку XVI ст. А сам термін-графіка спочатку вживали лише стосовно каліграфії. Нового значення він набув у кінці XIX — на початку XX ст. у зв’язку з бурхливим розвитком промислової поліграфії й розповсюдженням каліграфічно чіткого, контрастного лінійного рисунку. Тоді графіка і визначилася як мистецтво, в основі якого лежать лінія та контраст чорного і білого.
Види графіки виокремлюють за двома параметрами.
1.    За технікою виконання (Слайд 14)
Унікальна, рукотворна графіка — рисунки, начерки, замальовки, шаржі, карикатури, виконані художником в одному екземплярі.
Друкована графіка, або естамп, — малюнок, відтворений у багатьох примірниках.
( Естамп (від фр. estamper — «відтискувати, карбувати») — це друковано-графічний твір, відбиток на папері з друкарської форми, виконаний автором. Усі естампи, підписані автором, вважаються оригіналами.
Гравюра (від фр. graver — «вирізати, висікати»)— основний вид друкованої графіки, на якій зображення вирізане, вигравіруване. Залежно від матеріалу друкованої форми виокремлюють такі види гравюри: ксилографія (гравюра на дереві), літографія (на камені), ліногравюра (на лінолеумі), офорт (на металі). Існують різні технічні способи обробки (гравірування) матеріалу: механічний (різьблення, продряпування), хімічний (травлення).)
Залежно від техніки виконання графіку ділять ще й на такі види: лінійна — головну роль відіграє лінія; силуетна відповідно визначальним є силует (абрис) об’єктів; тонова — головну роль відіграє тон; світлотіньова — розподіл світла і тіні.
2.    За  призначенням  (Слайд 15)
Станкова графіка — малюнки та естампи, які мають самостійне художнє значення. Станкова графіка близька до станкового живопису. Відмінність лише в тому, що художник-живописець утілює свій задум за допомогою кольору і фактури фарбового шару, а основним засобом художника-графіка є рисунок, співвідношення ліній і плям, хоча зараз досить поширена й кольорова графіка. (Слайд 15)
До станкової графіки належать твори, які автор виконує самостійно вручну. Вони можуть бути призначені для прикрашання інтер’єрів житлових і громадських будівель, виставок та музеїв.
Прикладна, або промислова, графіка — художнє проектування товарних, поштових, грошових знаків, емблем, етикеток, товарних упаковок, листівок, марок і т. ін.         (Слайд 16)
Монументальна (плакатна) графіка об’єднує твори, виконані з агітаційною, рекламною та навчальною метою: оголошення, рекламні плакати, буклети, агітаційні стенди тощо. (Слайд 17)
Книжкова графіка об’єднує твори, основне призначення яких — оформлення книжок. Це ілюстрації, віньєтки в заставках книги, фігурні буквиці, орнаментальні смуги, шрифти, каліграфія, мініатюра. Серед творців образотворчого мистецтва саме графіків заведено вважати людьми, які багато читають. Вони втілюють у творчості не тільки свої ідеї, а й ідеї письменників. У тиші своєї майстерні художник створює цілі незнані світи, народжувані уявою або книгою, але вони завжди вміщаються на площині книжкової сторінки.  (Слайд 18)
*Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу, все гаразд!
І . Мотивація образотворчої діяльності учнів
Відгадування загадки
Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
                              (Книга.)      ( Слайд 19)
Робота з прислів’ями
Учні пригадують прислів’я про книжки.
Одна книжка тисячі людей навчає.
Книгу читають не очима, а розумом.
Книга — не пряник, а дітей до себе манить.
Книгу читати — усе знати.
Книжка мала, та серцю люба.
Книга — дзеркало життя.
Книжку прочитав — і розумним став.
Книга ростить людину.
Для розумного книга — найкращий подарунок.     ( Слайд 20)
Навчальна соціалізація
Бесіда
-         Які книжки вам подобаються і чому?
-         Чи є у ваших родинах старовинні видання?
-         Чи подобаються вам книжки ваших батьків? Чому?
-         Як треба ставитись до книжки, щоб вона служила довго?
-         Що ви знаєте про те, як створюють книгу?
-         Люди яких професій задіяні у виготовленні сучасної книги?      ( Слайд 21)
V. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.
Українська книжкова графіка бере свій початок з глибини століть. Поява рукописної книги в Київській Русі в XI—XII ст. дала плідний ґрунт для розвитку книжкової графіки. Про особливості створення книги та її складові ми поговоримо сьогодні на уроці.
З історії книги: (випереджаюче завдання)
1.Найдавнішим матеріалом для виготовлення книг учені називають глину. Шумери робили з глини пласкі таблички і писали на них паличками, а потім висушували ці таблички на сонці або випалювали на вогні. У Давньому Єгипті тексти записували на папірусі — тонких пластинах, нарізаних зі стебел тростини-папірусу. Щоб ці стародавні «книги» не пошкоджувались, згортали у сувої і зберігали в футлярах. Поряд із папірусом поширився інший матеріал для записування — папірус, який виготовляли зі шкур молодих тварин (телят, кіз, овець, кроликів).
2.У Давньому Китаї виготовляли бамбукові книги. Тонко вистругані пластинки бамбука скріплювали, і виходило щось подібне до сучасних жалюзі. Папір китайці теж спочатку робили з бамбукової маси. У країнах Європи найбільш доступним матеріалом для письма була береста. Берестяні грамоти були поширені й у давніх слов’ян.
3.У добу Середньовіччя книги були рукописними, їх переписували в монастирях. Вони вимагали тривалої копіткої праці й були дуже дорогими. Значно більшого поширення книги набули з розвитком книгодрукування. Його винахідником вважають Йоганна Гутенберга (XV ст.). Найпершу друкарню на українській землі заснував Іван Федорович у другій половині XVI ст.
Проблемне питання. Чому книгу вважають великою цінністю?     (Слайд 22)
Книжкова графіка — це особливий вид графічного мистецтва, до якого належать книжкові ілюстрації, віньєтки, заставки, буквиці, обкладинки, суперобкладинки та ін.   (Слайд 23)
Книга — це синтез мистецтв: мистецтва слова, графіки та поліграфії. Залежно від призначення існує багато різновидів книжок: енциклопедія, словник, підручник, монографія тощо, і їхня структура різна.  (Слайд 24)
У книзі є такі частини:    ( Слайд 25)
суперобкладинка (необов’язковий елемент) — паперова обкладинка, яка накладається поверх палітурки;
обкладинка — м’яка або напівтверда обгортка, на якій зазначаються назва і автор книги;
палітурка — тверда оправа книжки (з картону, тканини тощо);
корінець — місце, де зшиті аркуші книжки; та частина палітурки, що закриває це місце;
титульний аркуш — перша сторінка, на якій надруковано заголовок, ім’я автора, рік і місце видання тощо;
анотація — короткий опис видання для покупців, продавців і бібліотекарів;
VІ. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок (тренувальні вправи).
Згадаймо, що таке ілюстрація. Ми зробимо це за допомогою підказок, які лежать у вас на партах. Складіть із цих слів визначення слова ілюстрація.  ( Слайд 26)
Слова для складання: це, твору, у книзі, що, малюнок, зміст, настрій, літературного, передає.
Ілюстрація (від лат. illustro — «освітлюю, пояснюю») — це малюнок у книзі, що передає зміст, настрій літературного твору.
Малюнок у книзі — це один із видів графічного мистецтва. Часто ілюстрації створюються у спільному творчому процесі письменника і художника. Для ілюстрації обирають епізоди, що найповніше розкривають зміст тексту або окремих фрагментів літературного твору.
    Художник робить багато попередніх малюнків, начерків. Коли автор книги розповідає про минуле, художник вивчає ту епоху, про яку йдеться. Він ходить у музеї, читає історичну літературу, щоб дізнатися, як одягалися тоді люди, які будували будинки, які меблі ставили в кімнатах. Усе, що художникові треба буде намалювати, він має знати дуже точно.
Художник насамперед обмірковує задум ілюстрації, виконує ескізи і макет майбутньої книги. Він вибирає формат, вирішує, хто буде головним героєм і якими засобами це буде показано; як розташувати персонажів, щоб правильно передати смисловий зв’язок між ними; яким кольором виділити головного героя. Кожен художник по-своєму ставитиметься до героїв книги, і це втілиться в його малюнках.
Відомі художники – ілюстратори:  Георгій Нарбут — видатний майстер української графіки (слайд 26); Сергій Якутович - унікальний художник, чиї роботи знаходяться поза часом (слайд 27); Євгенія Гапчинська — одна з найпопулярніших українських живописців (слайд28)
Практичне завдання .  Створення ескізу ілюстраціі.
Відповідь на проблемне питання: Чому книгу вважають великою цінністю? (Слайд29)
*************************************************************
VІІ. Творчий перенос знань і , навичок у нові умови з метою формування умінь (творчі вправи).
Наш клас сьогодні перетвориться у рукотворну друкарню. І кожен з вас буде співавтором нашої незвичайної книжки. Давайте розподілимо роботу. Хтось буде працювати над обкладинкою, а інші спробують виконати ілюстрації до запропонованих віршів. Наприкінці уроку ми все складемо в одну теку, а що вийде подивимось….  Головне ми отримаємо книжку – єдину в цілому світі, таких других просто не існує.
Творче завдання. Виготовлення книжки-альманаху віршів учнів нашого ліцею. Кожен з вас на попередньому уроці отримав листочок з віршем. Вдома треба було ознайомитися з його змістом.     ( Слайд 30)
Алгоритм виконання роботи
1. Визначити зміст роботи.
2. Розпланувати роботу так, щоб малюнок відповідав тексту.
3. Визначити характер героїв чи явищ, обґрунтувати свій погляд на них.
4. Робота над ілюстрацією до вірша.
5. Вибрати формат.
6. Вирішити, хто буде головним героєм і якими засобами це буде показано; як розташувати персонажів, щоб правильно передати смисловий зв’язок між ними.
5. Визначити колірну палітру.
6. Схематично накреслити кожне зображення олівцем, передаючи дію відповідно до тексту.
7. Завершити роботу в кольорі.
VIІІ.     Закріплення вивченого    ( Слайд 31)
 Бесіда
Із чого складається книжка, яка її структура?
Чим можуть відрізнятися книжки одна від одної?
Які види мистецтва поєднуються у книзі?
Чим відрізняються книжкові ілюстрації від інших малюнків? Про що можна довідатися, побачивши тільки книжкову обкладинку?
IХ.        Підсумки уроку
1.Презентація й оцінювання робіт учнів.
2.Робота з листами самооцінки.
Х.         Домашнє завдання        ( Слайд 32)
Вибрати найкращі ілюстрації до українських народних казок із дитячих книжок. Пояснити, чим вони приваблюють читача.






 

Комментариев нет:

Отправить комментарий